Законодавча та нормативно-правова база реалізації прав дитини і здоров’я

Конституція України статтею 3 передбачає: «Людина, її жит­тя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають, що кожна людина має природне, невід’ємне і непорушне право на охо­рону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутнім поколінням за рівень здоров’я і збереження генофонду на­роду України. Визначаються правові, організаційні, економічні та со­ціальні засади охорони здоров’я в нашій державі. Стаття 6 перед­бачає, що кожний громадянин України має право на охорону здоров’я. Стаття 28 передбачає забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та від­вернення іншої можливої шкоди для здоров’я.

Стаття 31 передбачає організацію обов’язкових медичних оглядів неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій зі шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професій­на чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для навколишніх.

Статтею 32 основ законодавства про охорону здоров’я підтвер­джується, що держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом поширення наукових знань з питань охорони здо­ров’я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання, здій­снення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури на­селення.

У статті 41 йдеться про те, що на період хвороби з тимчасовою втратою працездатності, громадянам надається звільнення від роботи з виплатою в установленому законодавством України порядку допомоги щодо соціального страхування.

Стаття 57 передбачає охорону здоров’я матері й дитини, з цієї мети організовуються мережі жіночих, медико-генетичних та інших консультацій, пологові будинки, санаторії та будинки відпочинку для вагітних жінок і матерів з дітьми, ясла, садки та інші дитячі заклади. Гарантується здоров’я матері й дитини, жінці надається відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами з виплатою допомоги щодо соціального страхування.

Статтею 58 передбачається, що заклади охорони здоров’я забез­печують кожній жінці кваліфікований медичний нагляд за перебігом вагітності, стаціонарну медичну допомогу при пологах і лікувально-профілактичну допомогу матері та новонародженій дитині.

У статті 59 йде мова про те, що батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я своїх дітей, їх фізичний та духовний розвиток, ведення ними здорового способу життя.

Стаття 60 стверджує, що діти і підлітки забезпечуються медич­ною допомогою у лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах, дитячих поліклініках, відділеннях, диспансерах, лікарнях, санаторіях та інших закладах охорони здоров’я. Діти і підлітки перебувають під диспансерним наглядом.

Стаття 62 стверджує, що здійснюється контроль за охороною здоров’я дітей у дитячих виховних і навчальних закладах, а стаття 63 – що держава допомагає громадянам у здійсненні догляду за дітьми з дефектами фізичного та психічного розвитку, які потребують медико-соціальної допомоги і спеціального догляду.

Стаття 64 підтверджує, що надаються пільги матері в разі хво­роби дітей.

Стаття 65 передбачає контроль за трудовим і виробничим на­вчанням та умовами праці підлітків, стаття 66 – передбачає обов’яз­кові медичні огляди працюючих підлітків, які повинні проводитися ре­гулярно, не рідше одного разу на рік.

Крім прав, громадяни України мають обов’язки у сфері охорони здоров’я, які полягають у тому, що вони зобов’язані:

піклуватися про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;

сприяти наданню невідкладної допомоги іншим громадянам, які перебувають у загрозливому для життя і здоров’я стані;

брати участь у проведенні санітарних і протиепідемічних заходів;

проходити медичні огляди у передбачених законодавством ви­падках;

своєчасно робити профілактичні щеплення (обов’язковоузв’язку з можливостями виробництва або виконуваної роботи тощо), з метою запобігання інфекційних хвороб у терміни, встановлені Міністерством охорони здоров’я України;

виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством про охо­рону здоров’я.

Пріоритетною галуззю лікувально-профілактичної допомоги є охорона здоров’я матері та дитини, яка включає широкий комплекс заходів з надання акушерсько-гінекологічної та педіатричної допомоги як профілактичного, так і лікувально-діагностичного характеру.

Ще у 1981 р. Мадридська конференція міністрів охорони здоров’я Європейських країн визнала за пріоритетний освітній напрям збереження і зміцнення здоров’я населення. У 1988 р. Комітет міністрів країн-членів Ради Європи розробив детальні рекомендації щодо впровадження курсів з охорони здоров’я в усі ланки освітніх закладів цих країн. Було визнано, що отримання знань з питань охорони здоров’я і здорового способу життя важливо для всіх вікових груп населення, але найважливіше воно для мо­лоді шкільного віку, оскільки вона найлегше може адаптуватися до змін у способі життя і саме від неї залежить майбутнє будь-якої країни. Цим пояснюється пріоритетність, яку Рада Європи визнає за розвитком спеці­альних освітніх дисциплін, що формують у школярів свідому мотивацію на здоровий спосіб життя. В країнах Східної Європи і СНД відповідний напрям освіти отримав назву валеологічної освіти (І. І. Брехман, 1987).

Україна активно сприйняла світові тенденції щодо поліпшення стану здоров’я населення через освіту. Серед найважливіших страте­гічних завдань національних програм «Освіта (Україна XXI століття)» і «Діти України» були визначені всебічний розвиток людини і станов­лення її духовного, психічного та фізичного здоров’я. Починаючи з 1994 p. в школах України почалось викладання валеології, а в 1995 р. Україна взяла участь у міжнародному проекті «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю» тощо. Але реалізація цих ідей стримується рядом факторів, серед яких найважливішим є відсутність нормативної бази щодо загальноосвітньої валеологічної підготовки педагогічних працівників і підготовки вчителів валеології.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *