Серце в період новонародженості

У новонароджених відбувається перебудова серцево-судинної системи і її пристосування до нових умов існування організму. Серце новонародженого має кулеподібну форму, міститься над високо розташованою діафрагмою. Товщина стінок правого і лівого шлуночка майже однакова (співвідношення 1:1,4), їх маса однакова. М’язові волокна тонкі, багаті на ядра, посмугованість погано виражена, мало сполучної тканини.

При виникненні легеневого дихання опір у судинах легень знижується. Різко збільшується потік крові через мале коло кровообігу. Опір судин у малому колі знижується в 5—10 разів. Тиск у лівому передсерді стає більшим, ніж у правому, тому закривається клапан овального отвору. Фізіологічне закриття відбувається в 3 міс, зарощення овального отвору — у 5 міс.

Частота серцевих скорочень у новонароджених вища, ніж у плода і становить 140 за 1 хв. Тривалість серцевого циклу 0,4—0,5 с. Систолічний об’єм крові дуже малий — 4 мл, але кровообіг дуже інтенсивний. Хвилинний об’єм крові становить 450— 560 мл за 1 хв. Великий хвилинний об’єм забезпечується ЧСС новонароджених під час виключення плацентарного кровообігу (перерізання пуповини) загальний периферійний опір стінок судин великого кола кровообігу збільшується в 2 рази.

Відразу після народження внаслідок підвищення тиску в аорті (тиск в аорті становить 75/50 мм рт. ст.) і зниження його в легеневій артерії частина крові через артеріальну(боталову) протоку тече з аорти в легеневу артерію (шунт зліва направо). Але через декілька годин скорочуються м’язові волокна протоки, різко зменшується її просвіт. Через 1 —8 днів після народження скорочення м’язів стають сильними, рух крові через протоку припиняється (фізіологічне закриття. У 1 % дітей заростання протоки відбувається протягом 1-го місяця життя, у більшості — у 2—5 міс. Венозна протока закривається в перші 5 хв після народження через скорочення м’язової стінки. Повне заростання відбувається в 2 міс. У новонароджених систолічний об’єм може збільшуватися під час крику і рухів одночасно зі збільшенням ЧСС. Збудження парасимпатичних нервових волокон гальмує діяльність серця новонароджених. Під впливом тепла, плачу, активних рухів, при годуванні ЧСС збільшується, відбувається рефлекторне збудження симпатичної нервової системи. Підвищення артеріального тиску починає викликати збільшення ЧСС через 15—18 днів після народження. Рефлекторна регуляція судин і серця у новонароджених слабка і непостійна. Серце протягом 30 днів зменшує свою масу за рахунок зменшення правого шлуночка на 20 %. У момент народження правий і лівий шлуночки майже рівні й мають стінки завтовшки 5 мм. Кровообіг у новонародженого змінюється з першим вдихом. На 2-му місяці життя починає збільшуватися маса лівого шлуночка. У ранньому віці передсердя і магістральні судини відносно більші, ніж шлуночки. Маса серця у новонародженого становить 0,8 % від маси тіла (у дорослих — 0,4 %). Збільшення маси й об’єму серця найбільш інтенсивно відбувається в перші два роки життя. У 8 міс серце збільшує свою масу вдвічі, У 3 роки— утричі, у 6 років — в 11 разів. Далі серце росте повільніше.

Існує три періоди, в які серце максимально збільшує свою масу й об’єм: у перші 2 роки життя, від 12 до 14 років та від 17 до 20 років. Маса серця у хлопчиків більша, ніж у дівчаток, в усі вікові періоди, за винятком періоду 13—14 років. У цей період у дівчаток серце росте інтенсивно і досягає більших розмірів, аніж у хлопчиків. У період дитинства збільшення об’єму серця відстає від росту тіла в цілому. Відділи серця збільшуються нерівномірно. У перші два роки життя інтенсивно ростуть передсердя. З 2 до 10 років збільшуються всі відділи серця. Після 10 років переважно збільшуються шлуночки серця. З 2 до 6 років формуються магістральні та вінцеві артерії.. У 3—4 роки збільшується грудна клітка, діафрагма опускається, зменшується розмір загруднинної залози і тому серце набуває косого положення, повертається лівим шлуночком уперед. До 2—3 років серце розташоване горизонтально.

У період від 3 до 8 років відбувається остаточне диференціювання тканин серця. У 8 років серце має основні морфологічні риси серця дорослої людини. Відбувається інтенсивний розвиток міокарда, збагачення його сполучною та еластичною тканинами, подальше нарощування м’язових волокон. Після 10 років відбувається інтенсивний ріст усіх елементів, але особливо збільшується кількість сполучної тканини та еластичних волокон, з’являються краплі жиру. У 14—15 років закінчується розвиток тканин серця.

У віці 15—17 років знову посилюється дихальна аритмія, яка виражається в збільшенні ЧСС на вдихові і зменшенні — на видихові. Високий тонус блукаючого нерва у підлітків може супроводжуватися брадикардією. У підлітків зі зниженим тонусом блукаючого нерва збільшується ЧСС.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *