Поняття про критичну інфраструктуру

У кожному суспільстві можна виділити сектори, системи або мережі, від яких життєво залежить суспільство і порушення функціонування яких може привести до колапсу на загальнодержавному, регіональному або місцевому рівні. Комплекс цих секторів, систем або мереж почали називати критичною інфраструктурою.

У зв’язку з нарощуванням з 1998-го року загрози тероризму в розвинених країнах почалися дискусії про уразливість національних інфраструктур. Аналізи були направлені не тільки на кібернетичні інфраструктурні системи, але і на решту областей і секторів забезпечення життя суспільства. У США Presedential Decision Directive 63 визначили критичну інфраструктуру як основні системи, які можуть мати матеріальну або кібернетичну платформу і мають дію на функціональність економіки держави. Ці основні системи вбирали в себе системи телекомунікації, енергосистеми, банківський і фінансовий сектори і служби, транспортну систему, постачання водою і рятувальні служби.

Питаннями критичної інфраструктури на національному рівні почали з 1998-го року займатися і європейські держави. Суспільним знаменником цієї діяльності було, перш за все, надання особливого значення охороні інформаційних і комунікаційних технологій.

В Європі проблематикою критичної інфраструктури раніше всіх почали займатися у Великобританії, де в кінці 1999-го року була визначена критична національна інфраструктура як система, спадкоємність якої важлива для функціонування держави, втрата або порушення якої мало б або могло б піддавати загрозі життя громадян, могло б нанести серйозні негативні економічні або соціальні наслідки для суспільства чи її крупної частини. У таку систему були включені державне управління, запасні служби, енергетика і паливо, подача води, телекомунікації, забезпечення продовольством, санітарія, фінанси і економіка, комунікаційні мережі і служби, юстиція і захист громадського порядку, соціальне обслуговування, освіта, наука, а також, прогноз погоди.

В результаті терористичних нападів на об’єкти в США, які відбулися 11.09.2001, проблематика критичної інфраструктури і її захист прийняли новий об’єм і масштаб. У лютому 2003-го року в США була прийнята Національна стратегія фізичної охорони критичної інфраструктури і ключових споруд (The National Strategy for the Physical Protection of Critical Infrastruktures and Key Assets), в якій критична інфраструктура визначена як системи устаткування, матеріальні і віртуальні, які життєво важливі для США і пошкодження або руйнування яких мав би вплив на зменшення безпеки, національної економічної безпеки, національного суспільного здоров’я, або на будь-яку їх комбінацію. До секторів критичної інфраструктури були віднесені: сільське господарство, продовольство, вода, здоровий спосіб життя, запасні (рятувальні) служби, бази оборонної промисловості, телекомунікації, енергетика, транспорт, банківська справа і фінанси, хімічна промисловість і небезпечні речовини, поштове обслуговування. До ключового устаткування були віднесені національні культурні пам’ятники, ядерні електростанції, дамби (греблі), урядові і комерційні будівлі і інші місця, де концентрується велика кількість людей.

Голландський уряд прийняв в 2001 році план боротьби проти тероризму, складовою частиною якого є — проект захисту критичної інфраструктури. Після проведення аналізів ідентифіковано 11 секторів критичної інфраструктури, а саме: енергогосподарство, телекомунікації, питна вода, продукти, санітарія, фінанси, відведення поверхневої води, загальний порядок і безпека, законність, суспільні органи і транспорт.

У Чеській Республіці до 2002 року проблематика критичної інфраструктури зосереджувалася, перш за все, на комп’ютерних мережах. Під критичною інфраструктурою в Чеській Республіці розуміються системи, руйнування або зменшення функціональності яких мав би серйозний вплив на економічну і суспільну стабільність, обороноздатність, безпеку і функціонування держави. У 2002 році були визначені сектори національної критичної інфраструктури, особливо комплекс силового обслуговування, комплекс подачі води, комплекс баластного господарства, транспортна мережа, комунікаційні і інформаційні системи, банковий і фінансовий сектор, запасні служби, публічні служби, державне управління і самоврядування.

У Польщі критична інфраструктура була визначена законом (Ustawa про bezprieczenstwie obywatelskim z dn. 21.08.2003), як функціонально сполучені засоби виробництва, інститути, служби, що є ключовими для безпека країни і її громадян, для забезпечення правильного функціонування як державних і самокерованих органів і установ, так і комерційного (приватного) сектора.

Об’єднання народних економік держав ЄС, їх взаємозалежність, але і необхідність протистояти сумісним або подібним погрозам, відбилися в ухваленні документа Critical Ibfrastructure protection in the fight against terrorism. У цьому документі критична інфраструктура визначена як фізичні засоби виробництва, інформаційні технології, мережі (транспортні, енергетичні і т. п.), служби і інші активи, розлад або руйнування яких мав би серйозні наслідки на здоров’я, охорону, надійність або життєвий рівень громадян або на штатне функціонування урядів в цих державах. За цією дефініцією в сектор критичної інфраструктури входять:

енергетичні об’єкти і мережі, наприклад, електричні розподільні мережі, газопроводи, нафтопроводи, збірки пального і т. п.;

комунікаційні і інформаційні технології (наприклад, телекомунікації, радіомовні і телевізійні передавачі і мережі, інтернет);

фінансова система(банкова справа, капіталові ринки, інвестування);

охорона здоров’я, особливо лікарні, поліклініки, установи постачання крові, лабораторії, сантехнічна рятувальна служби;

харчова промисловість, сільське господарство, торгівля і постачання продовольством;

вода, особливо греблі, гідроресурси;

транспорт, особливо авіаційний, шосейний, залізничний, комбінований, комунікаційні вузли, а також системи управління транспортом;

виробництво, зберігання і транспорт небезпечних товарів, особливо хімічних, біологічних, радіологічних ядерних матеріалів;

державне управління, зокрема критичні служби і установи, інформаційні мережі, важливі економічні об’єкти, стратегічні об’єкти, а також культурні пам’ятники.

Критеріями того, чи можна даний інфраструктурний елемент визначити як критичний, є:

територіальна досяжність негативних результатів, наприклад транснаціональний, народний, регіональний, локальний (місцевий) і т.п.;

велика кількість наслідків, наприклад, гуманітарних, матеріальних, економічних, політичних або збитки і втрати по відношенню до навколишнього середовища;

часовий ефект наслідків, особливо коли з’являться негативні наслідки (наприклад: негайно, за 24 год.) і як довго можуть продовжуватися (наприклад: до 24 годин, до 3 днів і т. п.).

Захист критичної інфраструктури(Critical Infrastructure Protection) можемо визначити як сукупність заходів, які плануються і виконуються з метою:

визначати і захищати ті сектори інфраструктури держави, що є критичними з погляду збереження їх безпеки, функціональності, економічної і суспільної стабільності, причому необхідно рівноцінно оцінювати як державну, так і приватну

сферу;

забезпечити функціональність системи раннього попередження появи кризових ситуацій і захист тієї інфраструктури, яка важлива для вирішення кризових ситуацій.

Мова піде, перш за все, про сектори критичної інфраструктури, які є важливими з точки зору:

забезпечення правильного функціонування уряду, органів державного управління і самоврядування, переважно в області безпеки і забезпечення основних (життєвих) товарів і послуг;

функціональності державної і приватної сфери при забезпеченні правильного ходу економіки і функціонування суспільних служб;

забезпечення внутрішнього порядку, суспільної стабільності і безпеки громадян.

Захист критичної інфраструктури виконуватиметься завжди як результат аналітичного процесу, зміст якого складається з:

ідентифікації областей і секторів критичної, інфраструктури на національному, регіональному і локальному рівні;

ідентифікації релевантних ризиків для секторів критичної інфраструктури;

аналізу уразливості окремих секторів критичної інфраструктури;

оцінки ризиків порушення або знищення секторів критичної інфраструктури

ухвалення відповідних запобіжних заходів.

Система захисту критичної інфраструктури представляє сукупність організаційних і технічних заходів для забезпечення захисту секторів критичної інфраструктури від різних погроз (терористів, диверсантів, екстремістів), у разі появи надзвичайних або кризових ситуацій, та і від наслідків ненавмисних дій, які могли б нанести збитки для критичної інфраструктури.

Ефективна система захисту критичної інфраструктури повинна успішно протистояти різним загрозам при адекватному рівні охоронних заходів, залежно від значення сектора критичної інфраструктури, потенційних загроз і їх можливих наслідків.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *