Основні хвороби, що є безпосередньою причиною смертності

Зменшення кількості населення внаслідок спаду народжуваності посилюється еволюційними процесами смертності. У 1990-1995 pp. кількість померлих постійно зростала, одночасно збільшувалися й розміри загальних коефіцієнтів смертності. Проте у 1996 р. кількість померлих порівняно з 1995 р. скоротилася на 2,0 %, а загальний коефі­цієнт смертності – на 1,3 %. Така тенденція до зниження рівня смерт­ності збереглася до кінця 1998 p., але з 1999 р. спостерігається загроз­лива тенденція до зростання кількості померлих.

Слід зазначити, що темпи зростання смертності в Україні 1985-2002 pp. були нижчими за темпи падіння народжуваності – 1,3 проти 1,9 раза, тобто смертність зростала повільніше, ніж падала народжува­ність.

Основними причинами смертності населення України залиша­ються захворювання системи кровообігу (61,5%), новоутворення (12,8 %), нещасні випадки, отруєння та травми (10,0 %), хвороби ор­ганів дихання (4,2 %) та органів травлення (3,1 %). Смертність жите­лів України від новоутворень залишається на попередньому рівні, хоча населення працездатного віку вмирає від них рідше, ніж це траплялося в першій половині 90-х років. Ці причини пов’язані саме з екологічною ситуацією на теренах України.

Спостерігається високий рівень передчасної смертності серед населення працездатного віку, особливо чоловіків. Це є наслідком не стільки біологічних факторів, скільки результатом нездорового способу життя, нераціонального харчування, несприятливих умов праці, зловживання алкоголем та курінням, стресів, викликаних соціальними причинами (неможливістю мати постійну роботу та забезпечити на­лежне життя сім’ї).

За оцінкою фахівців Українського інституту досліджень навко­лишнього середовища і ресурсів за період 1995-2000 pp., демографічні втрати України внаслідок передчасної смертності становили понад 2,7 млн осіб (із них 63 % – чоловіки).

Останніми роками зниження обсягів надходження шкідливих ре­човин в атмосферне повітря, зумовлене кризою в промисловості, зу­пинкою багатьох підприємств і транспорту, позитивно позначилось на показниках захворюваності населення, пов’язаної із забрудненням повітря, зокрема хвороб органів дихання, серед них і раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, виникнення майже 85 % пухлин у людини пов’язане з дією канцерогенних чинників довкілля. На Україні серед окремих форм злоякісних новоутворень кількість ви­падків захворювань на рак щитовидної залози найвища. Не викликає сумніву радіаційна природа катастрофічного зростання захворюванос­ті на цю патологію, спричинена аварією на Чорнобильській АЕС. В Україні рівень захворюваності на рак щитовидної залози виріс удвічі порівняно із очікуваним.

Натепер намітилися позитивні тенденції до зниження захворюва­ності на злоякісні пухлини. За 10-річний період зменшилася захворю­ваність на рак ротової порожнини, губ, шлунка, трахеї, бронхів, легень, гортані, яєчників. Однак, незважаючи на зниження, показники захво­рюваності на рак органів дихання залишаються в Україні високими.

Імуноушкоджуюча дія чинників довкілля проявляється у підвищен­ні алергічної захворюваності, виникненні хронічної бронхолегеневої патології. З 1995 до 2001 р. захворюваність дітей в Україні на брон­хіальну астму збільшилася в 1,7 рази, алергічний риніт – у 2,5 рази. Більшість гострих хвороб органів дихання мали тенденцію до хроні-зації та ускладнень. В осіб працездатного віку за останні п’ять років рівень захворюваності на хронічний бронхіт теж підвищився.

Важливою проблемою для України є патологія щитовидної зало­зи. Сьогодні дуже актуальне питання йодної недостатності. В Україні значні території належать до ендемічних зон за вмістом йоду. Зміни мікроелементного складу ґрунтів призводять до дефіциту певних життєво необхідних елементів, у т. ч. і йоду, в продуктах харчування. Найвищі рівні захворюваності виявлені в областях Західного регіону та на півночі України.

Істотним чинником виникнення і поширення вродженої патології є мутагенне і тератогенне навантаження.

Однією з особливостей ситуації зі смертністю в Україні стало стрімке зростання смертності від нових інфекційних хвороб, напри­клад, СНІД, атипова пневмонія, хіміорезистентний туберкульоз.

Динаміка смертності дітей в Україні за останні десять років у віці 1-4 роки відчутно змінюється за типом поселення: діти, що прожи­вають у селах, нині помирають у два рази частіше, ніж їх ровесники – жителі міст. Вона значною мірою спричинена рівнем і доступністю медичної допомоги та санітарною культурою батьків. Що стосується причин смерті, то це є пневмонії, грип, природжені аномалії та не­щасні випадки. Провідними причинами смерті дітей у віці 5-9 років е зовнішні причини смерті, новоутворення, хвороби нервової систе­ми, інфекційні та паразитарні захворювання.

Провідними причинами смерті у віковій групі 10-14 років є не­щасні випадки, травми та отруєння (в тому числі самогубства), новоутворення, хвороби нервової системи.

Одним із найважливіших критеріїв стану загального та репродук­тивного здоров’я жінок, якості та організації роботи пологопомічних закладів є материнська смертність. Материнська смертність може бути пов’язана з акушерськими причинами безпосередньо чи опосередкова­но. Останній вид смертності матерів найчастіше зумовлений наявніс­тю у вагітних соматичних захворювань.

За відносним показником смертності (кількості померлих на 1000 осіб) Україна ділить 143-147 місця. Теперішня величина цього показника (15) в 1,7 разів вища від середньої позначки.

Високий рівень смертності українців має свої причини. Це і низь­кий рівень медичного обслуговування, і погана екологія та криміноген­на ситуація. Порівнюючи Україну з 29 країнами світу, можна констату­вати, що наша держава має найгірші показники за причинами смертнос­ті. Так, від інфекційних і паразитарних хвороб в Україні вмирає більше людей, аніж, наприклад, в Азербайжані та Грузії. У списку смертей від раку нас випереджають хіба що Бельгія, Італія та Угорщина. А в рей­тингу смертей від вбивств, нещасних випадків і самогубств Україна посідає четверте місце у світі.

Показник тривалості життя характеризує передусім соціально-еко­номічні негаразди. Так, тривалість життя в Україні становить у серед­ньому 68,2 року.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *