Нормальні показники функціонування серцево-судинної системи

Система органів кровообігу складається з двох основних частин – серця і судин, їхня робота забезпечує безперервний рух крові в ор­ганізмі. Цикл серцевої діяльності складається зі скорочення (систоли) спочатку передсердь, а потім шлуночків та наступної паузи (діасто­ли), під час якої шлуночки й передсердя наповнюються кров’ю і (на­копичують енергію для наступного скорочення. У дорослої людини, яка перебуває у стані спокою, кожний шлуночок виштовхує за одне скорочення близько 65-70 мл крові. Це називається систолічним, або ударним об’ємом. Лівий і правий шлуночки виштовхують однакову кількість крові. Кількість крові, яку виштовхує серце за 1 хвилину, називається хвилинним об’ємом.

Кров рухається в артеріях при певному тиску, який залежить від ско­ротливої здатності серцевого м’яза і тонусу судинної стінки. Найвищий тиск в аорті, при переході крові в артерії, та артеріоли він поступово знижується, досягаючи мінімального значення. Таким чином, артеріаль­ний тиск коливається між високим – максимальним, або систолічним і низьким – мінімальним, або діастолічним. Систолічне підвищення ар­теріального тиску зумовлено припливом крові в артерії і характеризує роботу серця, а діастолічний спад зумовлено відпливом крові з арте­рій і характеризує опір судин: при малому опорі кров швидко залишає артерії, й артеріальний тиск досягає нижчого рівня, при збільшеному опорі він залишається порівняно високим до наступної систоли. Висота систолічного і діастолічного артеріальних тисків є важливим показни­ком функціонального стану серцево-судинної системи.

Максимальний кров’яний тиск – це тиск, який утворюється під час викидання крові в аорту в період систоли. У дорослих осіб максимальний артеріальний тиск (при вимірюванні його в плечовій артерії) в середньому становить 110—120 мм рт. ст., мінімальний – 70—80 мм рт. ст. Мінімальним кров ‘яним тиском називається тиск крові на артері­альну стінку в період діастоли.

Залежно від різних фізіологічних процесів артеріальний тиск у людини змінюється. Добові його коливання перебувають у межах 10-20 мм рт. ст. Найнижчий тиск звичайно під час глибокого сну, над ра­нок, а протягом дня він поступово підвищується, досягаючи максимуму надвечір. Різниця між систолічним і діастолічним артеріальними тис­ками називається пульсовим тиском. У нормі він дорівнює 40-50 мм рт. ст. Артеріальний тиск вище 140/90 мм рт. ст. вважається підвищеним (гіпертензія), нижче 90/50 мм рт. ст. – зниженим (гіпотонія).

Пульсом називають поштовхоподібні коливання стінок арте­рій унаслідок зміни в них тиску крові при кожному скороченні серця. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. У здо­рової людини кількість пульсових хвиль відповідає кількості серцевих скорочень і дорівнює 70-80 ударів за хвилину. У фізіологічних умо­вах частота пульсу залежить від багатьох факторів: віку (в новонаро­дженого – 120-140 ударів, в один-два роки 110-120; в чотири-шість років – 100; у шість-десять років – 90-95; у п’ятнадцять років – 80 ударів за 1 хв); м’язової роботи, під час якої пульс прискорюється (однак у спортсменів при тренованому серці він буває рідшим); часу доби (в години сну сповільнений); статі (у жінок на 5-10 ударів час­тіший ніж у чоловіків); психічного стану (при страху, гніві, сильному болі прискорюється); коливань температури повітря; введення в орга­нізм різних речовин (алкоголь, ліки пульс прискорюють).

У дорослої людини масою 60-70 кг загальна кількість крові до­рівнює 5,0-5,5 л, у кровоносних судинах циркулює близько 3 л крові, решта її міститься у кров’яних депо. Роль кров’яних депо виконують судини селезінки, шкіри, печінки, легенів, які беруть участь у підтри­манні сталої кількості циркулюючої крові при пораненнях, хірургіч­них операціях, травматичному шоці.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *