Мета і завдання валеології

Мета: вивчення вікових особливостей цілісного процесу розвитку організму дітей та підлітків, основних факторів, що формують здоров’я, основних принципів дотримання здорового способу життя, вироблення прагнення до фізичного самовдосконалення, адаптації, збереження та зміцнення здоров’я власного і оточуючих.

Основними завданнями валеології є:

1. Розробка і реалізація уявлень про здоров’я, методів оцінки та прогнозування рівня здоров’я.

2. Кількісна оцінка рівня здоров’я практично здорової людини, його прогнозування, моніторинг.

3. Формування індивідуальних оздоровчих програм, профілактичних комплексів.

4. Формування мотивацій до зміцнення і збереження здоров’я, «психології» здоров’я.

5. Оцінка ефективності оздоровчих заходів.

Фізіологія – це наука про функції організму, життєдіяльність органів, їх систем і організму в цілому. Кінцевою метою фізіології є глибоке вивчення закономірностей процесів, що забезпечує можливість активного впливу на них в бажаному напрямку. Фізіологія становить природничонаукову основу сучасної педагогіки і психології у організації праці, побуту, виховання школярів.

Вікова фізіологія – складова частина фізіології, яка розглядає функціональні процеси організму в різні періоди життя від зародка до довгожителя. Вона поділяється на власне вікову фізіологію, що вивчає якісні та кількісні зміни ростучого організму, і геронтологічну фізіологію, яка вивчає функціональні зміни старіючого організму.

Валеологія – це базова інтегративна наука, предметом вивчення якої є індивідуальне здоров’я людини і механізми його збереження і вдосконалення. Назва науки походить від латинських слів «валео», що означає «бути здоровим» і «логос» – «наука, вчення», об’єктом її вивчення є здорова людина і людина в третьому стані. Під «третім» станом розуміють перехідний стан між здоров’ям і хворобою.

Здоров’я – згідно визначення ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я) – це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя. Існує безліч інших визначень здоров’я. Здоров’я – стан врівноваженості організму з навколишнім середовищем, без відхилень від норми.

Б.Н. Чумаков вважає, що здоров’я людини – це процес збереження та розвитку її психічних та функціональних якостей, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості життя.

Хвороба – це патологічний процес, загальне страждання організму, сукупність руйнівних та адаптаційних процесів.

А за визначенням А.І. Струкова, хвороба – це порушення оптимальної реалізації матеріальних і духовних потреб.

Початок сучасного етапу вивчення стану здоров’я поклали вчені С.Павленко і Ф.Олійник в 60-х pp. XX ст. Вони обгрунтували вченння про протидію організму хвороб – санологію, в основі якої лежить саногенез (динамічний комплекс захисно-пристосувальних механізмів, які проявляються при дії надмірних подразників). Саме ці вчені запропонували терміни «передхвороба» і «оздоровлення».

Розвиток, як загально-біологічна властивість всього живого, розпочинається з моменту запліднення яйцеклітини і є діалектичним процесом, в якому кількісні зміни час від часу переходять в якісні, зумовлюючи підвищення рівня складності організації та взаємозв’язку всіх його тканин, органів та систем.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *