Класифікація надзвичайних ситуацій


Універсальними причинами НС офіційні джерела, перш за все, називають аварії, стихійні лиха, катастрофи, що знаходить своє підтвердження у визначенні і самого терміну НС у законах України, підзаконних актах та державних стандартах України, які з різною мірою деталізації, визначають НС як “порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою стихійним лихом … “. При цьому у законі Про цивільну оборону України причини порушення нормальних умов продовжуються гранично визначеним переліком ” епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження”, згідно закону про Правові засади цивільного захисту подальший перелік причин не конкретизується, а використовується термін “або іншою небезпечною подією”, в ДСТУ “Безпека у НС” цей термін замінюється на “іншими чинниками”, але всі джерела констатують, “що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат”, або “до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/ або значних матеріальних втрат».

Небезпека у НС розглядається як загроза виникнення вражаючих чинників (радіаційної, хімічної, геологічної, пожежної. Біологічної, метеорологічної і гідрологічної небезпеки і їх впливу на населення, об’єкти економіки та довкілля. Джерелами такої небезпеки виступають небезпечні природні явища або події техногенного походження, поширення інфекційних хвороб людей, тварин і рослин, а також застосування сучасних засобів ураження або терористичні прояви внаслідок чого можуть виникнути НС.

Ідентифікація небезпеки та можливих її джерел здійснюється за прийнятою процедурою паспортизації ПНО і територій щодо ризиків виникнення на них НС.

Результатом ідентифікації є вибір кодів та аналіз показників ознак можливих НС, опис джерел їх виникнення, параметрів вражаючих чинників, сценаріїв розвитку НС, які може ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки для встановлення максимально можливих рівнів НС.

За причиною виникнення надзвичайні ситуації поділяють на класи:

1. Природні надзвичайні ситуації (стихійні лиха);

2. Техногенні надзвичайні ситуації(аварії і катастрофи).

3. Соціально-політичні надзвичайні ситуації.

4. Надзвичайні ситуації воєнного часу.

Водночас недостатньо з’ясованим всі наведені визначення надзвичайної ситуації залишають лише поріг небезпечності наслідків, з якого подія із небезпечної стає надзвичайною ситуацією. Цю прогалину ліквідують діючі в державі Класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій, де одиницями виміру подій визначенні показники: кількості осіб, голів, факту виникнення події, тоннажу, часу, площі, або кількісний вираз перевищення ГДК та їх порогові значення. Порогові значення показників ознак для НС у транспортній, виробничій сферах, сфері забезпечення, у природному середовищі та інших сферах життєдіяльності людини різні. Так показник загибелі або травмування людей внаслідок дорожньо-транспортних пригод дорівнює від 5 та 15 осіб відповідно, поряд з показниками загибелі або травмування людей внаслідок аварій, катастроф, отруєнь та нещасних випадків від 3 та 10 осіб, від 2 та 5 осіб при руйнуванні підземних споруд, пожеж (крім побутових пожеж), та вибухів, та від 1 особи при захворюванні на екзотичні особливо небезпечні інфекційні хвороби (чума, натуральна віспа та ін.).

При цьому слід підкреслити, що вартісний показник розміру заподіяної шкоди кваліфікаційними ознаками не наводиться. Такий показник розміру заподіяних (очікуваних) збитків у вартісному показнику (для державного рівня більше 150 тис. мінімальних заробітних плат. регіонального рівня більш 15 тис. мінімальних заробітних плат, місцевого рівня – більше 2 тис. мінімальних заробітних плат) визначений Порядком класифікації НС за їх рівнями, затвердженим ПКМУ від 24.03.04 р. №368. та ДСТУ№552 19042003 №119 «Про затвердження класифікаційних ознак НС»

За обсягами технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків:

НС державного рівня (транскордонна) встановлено не менш одного відсотка від обсягу видатків двох чи більше місцевих бюджетів регіонів;

НС регіонального не менш одного відсотка від обсягу видатків двох чи більше місцевих бюджетів районів (міст обласного значення);

НС місцевого рівня коли обсяги перевищують власні можливості об’єкту, де виникла НС.

За критерієм загибелі людей НС поділяються на такі рівні:

державний рівень - понад 10 (300) осіб;

регіональний - понад 5 (100) осіб;

місцевий - понад 2 (50) осіб;

• об’єктовий, коли критерії НС не досягають зазначених розмірів.

Цей критерій знижується до понад 5 (100), 3-5 (50-100), 1-2 (20-50) за умови, якщо матеріальні збитки перевищують відповідно 25, 15, 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

Таким чином для віднесення будь якої небезпечної події до НС необхідно порівняти фактичні наслідки події з пороговими значеннями показників ознак НС, а для визначення рівня ЗС класифікувати її за критеріями територіального поширення, обсягами задіяних матеріальних і технічних ресурсів для ліквідації та розміром заподіяних або очікуваних матеріальних збитків від НС.

Тобто феномен НС полягає в тому, що визначальним критерієм для переходу небезпечної події в статус НС та її класифікації за рівнем, стають встановлені державою залежно від реальних соціально-економічних умов кількісні показники наслідків та матеріальних і технічних ресурсів необхідних для їх ліквідації , в той час, як імовірність виникнення або частота реалізації небезпеки відіграє лише допоміжну функцію.

This Post Has 0 Comments

Leave A Reply