Гірчичник як засіб впливу на кровообіг

В лікуванні багатьох хвороб використовують допоміжні методи такі як: постановку гірчичників, банок, компресів, грілок, примочок, пузиря з льодом. їх дія полягає в тому, що вони впливають на кровообіг, на судини, на нервову чутливість.

Застосування гірчичників базується на дії ефірного гірчичного масла, яке проникає через шкіру. Внаслідок цього розширюються поверхневі кровоносні судини і більше крові припливає до відповідних ділянок, шкіра яких стає червоною. Гірчиця має також відволікаючу, подразнюючу та знеболюючу дію.

Гірчичники – це листки цупкого паперу прямокутної форми, розміром 8×12,5см, з одного боку вкриті тонким шаром гірчиці. Інший вид гірчичників – це також листок цупкого паперу прямокутної форми зверху вкритий тонким папером, який не щільно до нього прилягає. Між ними знаходиться суха гірчиця, яка й діє на організм хворого. При змочуванні гірчичника теплою водою виділяється гострий специфічний запах гірчичної олії Гірчичники можна приготувати і самому в домашніх умовах. Для цього потрібно взяти порівну гірчичного порошку і муки та змішати.

В дану суміш повільно вливати теплу воду (38 – 40°С), помішуючи до утворення кашкоподібної маси. Масу витримують 30 хв., після чого наносять її на тканину тонким шаром (до 0,5см) і зверху накривають другою половиною тканини. Дані гірчичники значно сильніші за фабричні.

Гірчичники використовують при:

– болях в серці (на ділянку серця);
– підвищеному артеріальному тиску (на потилицю і литкові м’язи);
– запальних процесах дихальної системи (між і під лопатками);
– запаленні м’язів, нервів (на відповідні ділянки).

Заборонено використання гірчичників при:
– підвищеній чутливості до гірчиці;
– температурі тіла вище 38°С;
– захворюванні шкіри;
– вагітності;
– кровотечах і схильності до них;
– новоутвореннях;
– туберкульозі легень;
– вираженому загальному виснажені.

Гірчичники кладуть так: хворий займає зручне положення в ліжку, гірчичники придатні для використання змочують у воді (40 – 45°С), ставлять на відповідні ділянки хворому гірчичним боком на 10-15 хвилин, дітям на 5-7 хвилин. При правильному накладанні гірчичників через деякий час з’являються пекучість і почервоніння шкіри. Маленьким дітям і дорослим з підвищеною чутливістю шкіри, між шкірою і гірчичником кладуть зволожену марлю або цигарковий папір. Газету не можна застосовувати, бо гірчиця та її олія через неї не діє на шкіру.

Після зняття гірчичників шкіру протирають серветкою, змоченою теплою водою, і протирають насухо, щоб не було залишків гірчиці. Хворого укутують теплою ковдрою, і він протягом години повинен знаходитись у ліжку.

При запальних процесах верхніх дихальних шляхів, при підвищеному артеріальному тиску застосовують ножні гірчичні ванни. Для цього у воду , температура якої 50°С, додають 50 гр гірчиці на відро води. Тривалість ванни 20-30хв. Після процедури ноги обливають теплою водою і витирають насухо. Хворого вкладають у ліжко.

Гірчичні обгортання застосовують у тих же випадках, що й гірчичники. Столову ложку гірчиці (сухої) розводять в 0,5 л води, температура якої 40-50°С, перемішують і змочують великий відрізок тканини (рушника, простирадло, пеленка). Добре викручують і обгортають хвору ділянку. Зверху накладають теплий рушник або ковдру. Через 15 хв. тканину знімають, а відповідну ділянку обмивають теплою водою від залишків гірчиці і витирають насухо. Хворого укутують.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *