Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Оцінюючи фізичний розвиток дітей дошкільного віку, не треба за­бувати про поставу дітей, яка змінюється в них у різні вікові періоди. На кінець періоду дошкільного віку у здорової дитини хребет набуває звичайну форму з невеликим вигином вперед в шийному й попереко­вому відділах та до заду в грудному відділі.

Фізіологічні вигини допомагають зберегти рівновагу, пом’якшу­ють поштовхи та струси під час руху. Вважають, що до 6-7 років ви­гини хребта вже добре виражені, а у 14—15 – стають постійними, але кінцеве формування завершується у 20-25 років. Зміна постави у дітей в процесі росту і розвитку пов’язана зі зміщенням загального центру ваги, що у дівчат проходить у віці 11-12 років, а у хлопців – 12-13 років. Саме в цей період треба бути особливо уважним до дитини, слід­кувати за її поставою. У процесі вікового розвитку фізіологічні вигини змінюються залежно від кута нахилу таза та тяги м’язів, які оточують хребет. Це дає змогу впливати на розвиток вигинів відповідним під­бором фізичних вправ.

Без доброго фізичного розвитку неможливе нормальне положення корпуса – правильна постава.

Постава – це звична для людини поза під час сидіння, стояння та ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рухових рефлексів у процесі розвитку та виховання. Формування тієї або іншої постави проходить під впливом багатьох умов: характеру будови і ступеня розвитку кісткової системи, зв’язково-суглобового і нервово-м’язового апарату, особливостей умов праці та побуту, по­рушення діяльності й будови організму, які залишилися після деяких недуг, особливо перенесених у ранньому дитинстві. Всі ці моменти можуть бути безпосередніми факторами утворення тих або інших від­хилень в будові організму та характеру всієї рухової діяльності.

Правильна постава і нормальна будова тіла належить до числа критеріїв, які визначають стан здоров’я. Вона не передається по спад­ковості, її формують у сім’ї, дитячих закладах, у побуті й на роботі.

Постава визначається, по-перше, положенням голови, формою хребта і грудної клітки, кутом нахилу таза, станом плечового поясу, верхніх та нижніх кінцівок; по-друге, роботою м’язів, які беруть участь у збереженні рівноваги тіла. Правильне положення тіла є наслідком рівномірної м’язової тяги та взаємотонуса м’язів плечового пояса, шиї, спини, таза і задньої поверхні стегон. Найбільше значення у зміні по­стави відіграє хребет і таз. Має значення зріст, маса, пропорційність окремих розмірів тіла, ступінь розвитку м’язів та підшкірножирового шару та інше.

Із фізіологічної точки зору поставу розглядають як динамічний стереотип, який набувається протягом індивідуального життя, у про­цесі виховання. Вона формується механізмом утворення тимчасових зв’язків, а тривалі та часті повторення сприяють утворенню мов­них рефлексів, які забезпечують угримання тіла в спокої та рухах. Формування постави починається з першого року життя дитини, коли вона починає стояти та ходити. Положення голови викликає рефлек­си пози, які створюються тонічними рефлексами спинного, довгастого мозку та мозочка.

Із багатьох статичних положень положення стоячи є найбільш звичним, до якого людина пристосовується протягом століть, і виро­бляє рефлекси, які регулюють розподілом тонусу м’язів, нормальне функціонування систем організму. У біомеханіці за правильну поставу приймається основна стійка, коли рівновага тіла тривало утримується без значних м’язових зусиль, хребтовий стовп зберігає свої нормальні фізіологічні вигини і створюються умови для дихання та кровообігу.

Нормальна постава добре збудованої людини характеризується правильною симетричністю плечового поясу; однаковою довжиною рук і ніг; симетричним розміщенням тазу; симетричністю обох лопа­ток; однаковою формою трикутників, утвореними бічною поверхнею тулуба та внутрішньою поверхнею.

Нормальна постава

Вигляд спереду Голова тримається прямо; підборіддя дещо підня­те; плечі розвернуті, надпліччя розташовані на одному рівні; трикутники талії (відстань між опущеною рукою і талією) з обох боків симетричні, грудна клітка не має западин або випинів і симетрична щодо серединної лі­нії.

Вигляд ззаду Хребет розташований посередині тулуба, лінія остистих відростків хребта займає середнє положен­ня; голова посередині, плечі й лопатки на одному рівні та прилягають до тулуба, кути лопаток розміще­ні на одній горизонтальній лінії.

Вигляд збоку Хребет у профіль має нормально виявлені фізіоло­гічні вигини (величина шийного й поперекового лордо-зів, грудного і крижового кіфозів не перевищує 4 см); живіт підтягнутий, ноги розігнуті у колінних і кульшо­вих суглобах. Нормальна постава надає тілу гарний зо­внішній вигляд, створює сприятливі умови для роботи внутрішніх органів, підвищує працездатність, покращує здоров’я і продовжує тривалість життя людини.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *