Атипова пневмонія (5АК8)

Захворювання під назвою «важкий гострий респіраторний син­дром», або «атипова пневмо­нія» було вперше виявлено в листопаді 2002 р. в провінції Китаю – Гуандонге. За даними ВООЗ, це був початок епідемії невідомої раніше хвороби. До середини лютого було зареєстровано вже декілька сотень хво­рих. Захворювання швидко поширилось в інші країни, такі як Іспанія, Словенія, Таїланд, СІЛА, Італія, Румунія. В кінці березня 2003 р., за даними ВООЗ, налічувалося 1408 хворих на атипову пневмонію (53 по­мерло). У квітні хвороба вже була зареєстрована в 22-х країнах світу. На даний час кількість людей, що захворіли, сягає майже 10 тис, а кіль­кість померлих перевищує 700.

Китайським лікарям вдалося виділити від перших хворих невідо­мий раніше короновірус, який у кінці березня експерти ВООЗ визнали збудником атипової пневмонії.

Пізніше експериментально довели, що ген виявленого вірусу не схожий ні на один відомий вірус людини або тварин і він є новим представником групи короновірусів. Цей штам був увічнений як штам Урбані – на честь італійського лікаря, який вивчав цей вірус, багато спілкувався з хворими, заразився та помер під час роботи.

Встановлено, що короновірус атипової пневмонії містить моле­кулу РНК. Його форма під електронним мікроскопом нагадує корону, що і зумовило назву цієї групи. Стійкість вірусу невисока й у зовніш­ньому середовищі при кімнатній температурі він гине протягом 3-4-х годин, а при температурі 56 °С – за 15 хвилин.

Типова короновірусна інфекція клінічно проявляється грипо­подібним захворюванням та шлунково-кишковими розладами. Серед­ня та тяжка форми хвороби, головним чином, пов’язані із розвитком пневмоній. Небезпечним для життя є набряк легень. Вірус уражає аль­веолярний епітелій. Вже через 5-7 діб від початку хвороби спостері­гається розвиток тотальної пневмонії. Віруси призводять до розпаду уражених тканин, а після видужування на місці пошкодженої тканини в легенях з’являються фіброзні рубці. В гострий період хвороби значно підвищуєтьсяy проникність клітин легеневого епітелію, що викликає порушення водно-сольового балансу і зумовлює набряк легень.

Найбільш небезпечна властивість короновірусів – це здібність уражати макрофаги, що веде до зменшення кількості лімфоцитів в організмі і в особливо важких випадках призводить до розвитку лімфопенії. Короновіруси можуть блокувати первинну неспецифічну імун­ну відповідь організму людини, пригнічуючи синтез інтерферону і тим самим знижуючи імунітет.

Підозра на розвиток хвороби у людини, яка знаходилась у контакті з хворим на атипову пневмонію, може виникнути за наявності:

–    підвищення температури тіла до 38 °С і вище;

–    респіраторних порушень – кашлю, гіпоксії, задишки, дихальної
недостатності (в 10-20 % випадках виникає необхідність штучної вен­тиляції легень);

–    рентгенологічних показників пневмонії;

–  зниження кількості лейкоцитів та лімфоцитів, а інколи і тром­боцитів у крові.

Обстеження хворого повинно включати рентгенологічне дослі­дження легень, бактеріологічне та серологічне дослідження крові й ви­ділень епітелію дихальних шляхів.

Атипова пневмонія найчастіше передається повітряно-крапельним шляхом, але можлива передача повітряно-пиловим або контактним шляхами. Найбільше наражаються на небезпеку члени сім’ї хворого та медичний персонал.

Поширення атипової пневмонії за межі країни відбувається завдяки пересуванню хворих, у яких хвороба ще не проявилась. Інкубаційний період розвитку 5АК8 становить від 2 до 12 діб.

Незважаючи на зусилля вчених усього світу, ще не знайдено засо­бів специфічної профілактики та лікування атипової пневмонії.

Хворі із симптомами цієї хвороби підлягають лікуванню в стаціо­нарі, ізольовано від інших, під постійним наглядом лікарів. Лікування в основному зводиться до активної неспецифічної антивірусної терапії і спрямоване на підсилення імунних можливостей організму.

В Китаї експериментально проводили лікування антитілами, отри­маними із сироватки крові людей, які перехворіли на атипову пневмо­нію. Але фактично ні одна країна світу ще не має ефективної вакцини проти короновірусу. Тому основна увага лікарів сьогодні спрямова­на на профілактичні заходи, що мають обмежити поширення 8АК.8. ВООЗ розроблено рекомендації щодо попередження захворювання на атипову пневмонію.

При контакті з хворим протягом всього періоду хвороби і 10 діб після його одужання необхідно дотримуватися таких правил:

–   часто і ретельно мити рук з милом гарячою водою або обробляти
їх спиртовим розчином;

–   уникати доторкань до обличчя та очей;

–   користуватись одноразовими гумовими рукавицями під час гігіє­нічного обслуговування хворого;

–   надівати захисну маску та окуляри під час знаходження в одному
приміщенні з хворим;

–   проводити дезінфекцію речей, що використовує хворий;

–   всі виділення хворого треба обробляти дезінфікуючими розчи­нами;

–   якщо людина, яка була у контакті з хворим, помітила у себе зазна­чені вище симптоми, необхідно негайно повідомити про це лікаря;

–   особам, які перехворіли на атипову пневмонію, забороняється
протягом 10 днів після зникнення ознак хвороби відвідувати роботу,
учбові заклади і місця скупченості людей;

–   населенню слід утриматися від поїздок у країни, де зареєстровані
випадки атипової пневмонії;

–   представникам відповідних служб усіх країн світу посилити спо­стереження за переміщенням людей в різних видах транспорту (осо­бливо в літаках) для запобігання поширенню 8АК.8;

–   при виявленні осіб із симптомами атипової пневмонії необхідно
негайно ізолювати їх та оточуючих, провести обстеження й утримувати
в карантині протягом 10 діб.

При появі нової інфекційної хвороби, як правило, захисна функ­ція імунної системи організму значно послаблена. Тому загроза 8АК.8 дуже серйозна. Вона потребує уваги й активних дій лікарів усього сві­ту, а також санітарно-просвітницької роботи серед населення.

 

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *