Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання новонароджених

Органи дихання в процесі росту і розвитку дитини змінюються морфологічно і функціонально.

Ніс у новонародженого відносно малий, має вузькі носові ходи (до 1 мм). Хрящі м’які, відсутня нижня носова раковина і нижній носовий хід. Носову порожнину вкриває миготливий епітелій. Слизова оболонка тонка, суха, яскраво-рожева завдяки густій сітці кровоносних капілярів. Підслизова оболонка має недорозвинену печеристу тканину. Приносові пазухи в новонароджених недорозвинені, а лобова пазуха відсутня. Горло в новонародженого вузьке і коротке. Слухова труба, яка з’єднує носову частину горла з барабанною порожниною, широка, коротка, пряма. Отвори слухових труб розташовані на задній поверхні носової частини горла, близько до хоан.

Горлове лімфатичне кільце недорозвинене. Піднебінні мигдалики малі за розміром, сховані за піднебінними дужками, у них погано розвинені крипти.

Гортань у новонародженого має лійкоподібну форму, вона відносно коротка з вузьким просвітом, її хрящі м’які та піддатливі. Голосова щілина вузька і розташована високо, на рівні IV шийного хребця (у дорослих — на рівні VI шийного хребця). Довжина голосових зв’язок 4—4,5 мм (відносно короткі).

Слизова оболонка гортані ніжна, тонка, суха, багата на кровоносні та лімфатичні судини. Еластична тканина гортані розвинена погано.

Трахея до моменту народження дитини встигає повністю сформуватися, її верхній край більш розширений, він розташований на рівні IV шийного хребця (у дорослих — на рівні VIII хребця). Трахея має лійкоподібну форму, відносно вузький просвіт, складається з 12—20 хрящових напівкілець, які теж м’які та піддатливі. У трахеї недостатньо розвинута еластична тканина. Слизова оболонка має такі самі особливості, як і в гортані.

Діаметр просвіту трахеї змінюється протягом дихального циклу. Особливо значні зміни відбуваються під час кашлю — просвіт зменшується на одну третину свого поперечного розміру.

Бронхи новонароджених вузькі й короткі. Роздвоєння трахеї розташоване на рівні III грудного хребця (у дорослих — на рівні V). Правий бронх короткий, широкий, він є продовженням трахеї. Лівий бронх — вузький, довгий, відходить від трахеї під прямим кутом. М’язові та еластичні волокна бронхів недорозвинені. Слизова оболонка пухка, добре постачається кров’ю, але суха, залози слизової оболонки погано функціонують. Поверхня бронхів вкрита тонким шаром слизу, який рухається зі швидкістю 0,25-1 см/хв. У бронхіолах рух слизу повільніший (0,15-0,3 см/хв).

Легені у новонародженого мають масу 50-60 г, що становить 1/50 маси тіла. Ліва легеня складається з двох часток (верхня і нижня), права — з трьох часток (верхня, середня і нижня). Окремі частки легень розвиваються нерівномірно. Міжчасткові щілини не виражені. Сегментарна будова легень відповідає будові легень у дорослих. Але окремі сегменти відокремлені один від одного вузькими прошарками пухкої сполучної тканини. Корені легень у новонароджених мають багато кровоносних та лімфатичних судин. Легенева тканина має однокамерні альвеоли, розміри яких у 4 рази менші, ніж у дорослих, загальна кількість альвеол також значно менша (у новонароджених у 10—12 разів менше альвеол порівняно з дорослими). Альвеолярні ходи широкі, еластична тканина розвинута недостатньо, у легенях переважає пухка сполучна тканина з розвинутою сіткою кровоносних судин.

Перший вдих новонародженого характеризується сильним збудженням м’язів вдиху, насамперед діафрагми. Він наступає через 15-70 секунд після народження.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *